Ім’я, що закарбоване в історії: до 85-річчя Василя Лопати
Сьогодні виповнилося б 85 років нашому славетному землякові — Василю Івановичу Лопаті (28.04.1941— 18.09.2025), людині, чий талант вийшов далеко за межі рідної Нової Басані й став надбанням усієї України та світу.
Символічно, що напередодні ювілею митця на його малій батьківщині вулицю, де він народився й виріс, названо на його честь.
Життєвий шлях Василя Лопати — приклад того, як із тихого поліського села можна піднятися до вершин мистецтва, не втративши зв’язку з рідною землею. Саме тут, у Новій Басані, формувався його характер, світогляд і любов до України.
Василь Лопата — народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, майстер графіки, ілюстратор, письменник. Його творчий доробок — це сотні робіт, десятки виставок і художнє оформлення знакових творів української та світової літератури. Його ілюстрації до «Кобзаря», «Марусі Чурай», «Тараса Бульби» стали глибоким художнім осмисленням українського слова.
Роботи митця зберігаються у провідних музеях України — у Києві, Чернігові, Полтаві, Одесі, Каневі, Сумах, Дніпрі, - а також у галереях і приватних колекціях у Великій Британії, Німеччині, Франції, Італії, Швейцарії та США. Його творчість стала частиною світового культурного простору.
Митець, який намалював українську гривню
Особливою сторінкою в біографії Василя Лопати є його участь у створенні першої української валюти. У час становлення незалежної України саме його ескізи — у співавторстві з художником Борисом Максимовим — були покладені в основу перших гривень.
Ці банкноти друкувалися за кордоном — у Канаді та Великій Британії, адже тоді Україна ще не мала відповідних технологічних можливостей. У 1996 році гривня увійшла в обіг, ставши символом державності, а разом із тим — і носієм художнього бачення Василя Лопати.
Кажуть, що на одній гривні, створюючи образ князя Володимира, митець частково надав йому власних рис, а портрет Тараса Шевченка для 100-гривневої банкноти доводив до досконалості не з першої спроби — саме цей образ він вважав одним із найкращих.
Його робота над гривнею — це не просто дизайн, а глибоке утвердження української ідентичності через мистецтво.
🎨 Мистецтво, подароване рідній землі
Попри світове визнання, Василь Лопата ніколи не втрачав зв’язку з рідною Новою Басанню. Його любов до малої батьківщини була щирою і дієвою: він подарував громаді понад 200 своїх робіт.
Ці твори — неоціненний скарб для Новобасанської громади, жива частина його душі, залишена тут, на рідній землі. Саме вони стали основою виставок і дали змогу землякам доторкнутися до великого мистецтва безпосередньо у своєму селі.
У своїй творчості митець поєднав історію, духовність і сучасність. Його роботи — це не лише образи, а глибокі роздуми про Україну, її долю, її силу.
Сьогодні, згадуючи Василя Лопату, ми говоримо не лише про великого художника. Ми говоримо про людину, яка зуміла залишити глибокий слід у культурі, у державності, у серцях людей.
Його ім’я — серед тих, що не зникають.
Його творчість — серед тих, що живуть поза часом.
І для Нової Басані він назавжди залишиться своїм — великим і рідним.
