Яценко Сергій Володимирович

ЯЦЕНКО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

(29.07.1972 – 01.06.2024)

      Народився 29 липня 1972 року у селищі Біла Берізка (Брянська область, Росія).

      У 13-річному віці разом з сім’єю переїхав до України, де родина оселилася в селі Соколівка (Бобровицький район Чернігівська область). Після закінчення  у 1987 році Новобасанської середньої  школи, продовжив навчання у Київському СПТУ, де отримав спеціальність слюсаря. Відзначався життєвою активністю, активно займався дайвінгом.

      Строкову військову службу проходив у м. Очаків (Миколаївська область) в підрозділах морської авіації Військово-Морських Сил Збройних Сил України. В запас був звільнений у званні матроса.

      Після демобілізації проживав у місті Києві, працював автослюсарем на станції технічного обслуговування автомобілів. Одружився у 2022 році, після важкої хвороби дружина померла у березні 2024 року. Виховував двох дітей - сина та доньку. 

      З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ до України став на захист рідної землі, добровольцем вступивши до лав Збройних Сил України. Захищав Україну у складі 131-го окремого батальйону ТрО ЗСУ на посаді стрільця стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти з позивним «Крило». Маючи непохитну волю і велике серце, до останнього подиху залишався вірним військовій присязі й українському народу.

      01 червня 2024 року, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, проявивши мужність і героїзм, стійкість та рішучість, перебуваючи  на бойовій позиції та відбиваючи штурмові дії противника, внаслідок скидів боєприпасів з БПЛА та мінометно-артилерійського обстрілу отримавши поранення не сумісні з життям, загинув біля села Кислівка Петропавлівської сільської громади (Куп’янський район, Харківська область).

      Похований 14 червня 2024 року у селищі Козелець (Чернігівський район, Чернігівська область).

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!

СЛАВА УКРАЇНІ!