З РОДИНИ бере початок ЖИТТЯ ЛЮДИНИ
Міжнародний день сім’ї бере свій початок ще 1993 року – тоді його заснувала Генеральна Асамблея ООН, а днем святкування обрали 15 травня.
Український День родини відносно молоде свято і відзначається з 2012 року.
«З родини йде життя людини» – говорить народна мудрість. І це справді так. Сім’я, родина, батьківщина – це єдині поняття. Людина до глибокої старості пов’язана з тією сім’єю, з якої вона вийшла, і все життя пов’язана із землею, де вона народилася і зросла. Куди б не закинула її доля, вона завжди подумки із своїм корінням. Бо виховання у сім’ї є першоосновою розвитку дитини. Духовний вплив батьківського дому на її формування створюється завдяки щирій материнській ніжності, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, затишку і сімейній злагоді. Наша дорога у життя, у великий світ починається з домівки, з материнського серця, від батьківського порогу. Через усе життя ми несемо в душі першу стежину дитинства, яка озивається в нашій пам’яті скрипом хвіртки, хатнім порогом, річкою, ставком, городом, маминими квітами. Для кожної дитини її мама найкраща, найдорожча, найближча. Бо вона – МАТИ, душа сім’ї, берегиня домашнього вогнища, тепла і затишку. Український народ споконвіку шанує матір. Великим гріхом вважалось сказати грубе слово матері чи виявити неповагу. «Не соромся старої матері й латаної сорочки» – вчить народна мудрість. На матір покладався нелегкий обов’язок – виховання дітей.
Батько – господар дому, він є прикладом у всьому для дітей. Від слова «батько» пішли поняття Батьківщина – країна, де ти народився і є її громадянином. Батько, мати, діти – це родина. Сестри і брати, бабусі і дідусі, мамині і татові – це рідня родини. Родина до родини – це народ.
Дуже часто ми задумуємося над тим, яке то щастя, що є на світі батьківська оселя, де нас люблять, завжди чекають. У кожній родині свій спосіб життя, звичаї, сімейні традиції. А продовжувачі родинних традицій, родовідної пам’яті — наші діти. Маємо надію, що наші діти, будуть берегти найдрібніші згадки про своїх рідних і передадуть цю пам’ять своїм нащадкам. Ніколи не переривайте ланцюжок пам’яті, що з’єднує наші покоління. І чим міцніший цей ланцюжок, тим міцніше наше коріння, тим міцніше стоятиме на своїй землі наш народ, наша Україна. Нехай же це свято об’єднає нас усіх у найважливішій справі – вихованні нового покоління, у сподіванні радісного завтра!
