Краснюк Віталій Миколайович
майор СБУ
КРАСНЮК ВІТАЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
02.06.1969 – 10.03.2022
Народився 02 червня 1969 року в місті Переяслав-Хмельницький (Київська область).
Дитячі та юнацькі роки пройшли в селі Ташань на Переяславщині. Середню освіту здобував в Ташанській середній школі. Захоплювався спортом, зокрема футболом та плаванням. Після здобуття середньої освіті був призваний на строкову військову службу. Демобілізувавшись, успішно склав іспити та вступив на навчання до Переяслав-Хмельницького педагогічного інституту імені Г.С. Сковороди, завершивши навчання в якому отримав фах «Викладач української мови та літератури».
Трудову діяльність розпочав директором ПП «Редакція журналу «Постфактум», потім працював керівником суспільно-політичної програми у телекомпанії «Київ», спеціальним кореспондентом газети Верховної Ради України «Голос України». Довгий час займався підприємницькою діяльністю в сфері організації виставкових та концертних заходів. Займаючи посаду прес-секретаря Української народної партії, відповідав за комунікацію з засобами масової інформації. В різні часи працював кореспондентом в газетах «Київський вісник», «Турбота», «Кримінальний огляд» та «Персонал плюс».
Був надзвичайно обдарованою творчою особистістю, майстром естрадних монологів, діалогів, інтермедій, скетчів, пародій, співведучим популярних розважальних програм Національного радіо. Лауреат Всеукраїнського молодіжного фестивалю «Перлини сезону», лауреат Всеукраїнського конкурсу виконавців гумору і сатири імені Андрія Сови, лауреат кількох міжнародних конкурсів сатири і гумору.
Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. З першим батальйоном добровольців відправився в зону проведення антитерористичної операції на сході України, де в боях з 2014 по 2017 рік захищав державну цілісність та суверенітет країни. Будучи вже співробітником СБУ, віповідав за координацію дій Добровольчого Українського Корпусу з іншими підрозділами Сил оборони України.
З 24 лютого 2022 року активний учасник бойових дій Сил оборони України з російськими окупантами по захисту Київщини та Чернігівщини.
10 березня 2022 року, очолюючи розвідувальну групу та виконуючи бойове завдання по знищенню броньованої механізованої колони ворога між селами Новий Биків та Гаврилівка, разом з своїми бійцями вступив в свій останній бій з переважаючими силами росіян. Загинув, отримавши важкі численні поранення несумісні з життям.
За багатолітню відданість військовій справі та зразкове виконання громадянського обов'язку щодо захисту України, нагороджений численними нагородами та відзнаками, серед яких: орден «За мужність» III ступеня (посмертно), орден «Святого рівноапостольного князя Володимира» (посмертно), відзнаки Президента України «За участь в антитерористичній операції» та «За оборону України», медаль «За оборону гори Карачун», медаль «За жертовність і любов до України», нагрудний знак «Ветеран війни - учасник бойових дій», пам'ятна відзнака «Герой України генерал-майор Кульчицький», пам'ятний знак Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, відзнака Київського міського голови «За сприяння обороні Києва» (посмертно).





